Визначальна мета національної освіти і виховання учнівської молоді в Україні – це набуття  молодим поколінням соціального досвіду ,успадкування духовних надбань українського народу , формування духовної та моральної культури. Вписуючи нові сторінки в історію України, ми маємо зберегти для майбутнього ті предковічні надбання народу, які лежать у підвалинах його існування. Серед численних інститутів ,що впливають на формування духовних і моральних цінностей учнівської молоді,особливе місце посідають музеї при навчальних закладах. Дані на 2010 рік свідчать,що шкільних музеїв на той час було 3887.Однак серед такої кількості шкільних музеїв художніх –зовсім небагато,а серед них ще менше тих,які присвячені видатним художникам. Можливо, тому,що  великої цінності картини бояться віддавати в шкільні музеї?Та як би там не було ,а в невеличкому селі Москалівка  Лановецького району такий музей є. І картини ,які тут зберігаються,мають неабияку цінність у матеріальному плані. А ще більшу цінність мають вони в плані духовного розвитку  молодого покоління. Це музей  Народного художника України,Лауреата премії ім. Тараса Григоровича Шевченка Івана Степановича Марчука. Немає у світі жодної людини,яка б ,побачивши хоч раз його картини,залишилася байдужою,бо вони дивовижно-прекрасні .І хоч є їх уже більше як 4500,кожна з них –неповторна.  Марчук ділить свою творчість на 10 періодів: «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрет», «Кольорові прелюдії», «Нові експресії» , «Біла планета-1», «Біла планета -2», «Виходять мрії з берегів», «Погляд у безмежність»,але сподіваємося ,що цих циклів буде значно більше.

              Ми дуже пишаємося своїм знаменитим земляком ,адже відомий він не тільки в Україні .У 2006 році Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла видатного митця до лав «Золотої гільдії»та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого рівня .Сьогодні «Золота гільдія» нараховує  тільки 51 художника зі всього світу. А у Великій Британії  Івана Марчука було офіційно визнано генієм світу не лише як художника,діяча культури,а як генія ,що вплинув на трансформацію суспільної свідомості .Так у списку зі ста найгеніальніших землян,упорядкованому в жовтні 2007року Британською консалтинговою компанією Creators Sinectics на основі висновків представницького експертного оцінювання й опублікованому в Deilu Telegraf, його імя серед нобелівських лауреатів, видатних мислителів,вчених,винахідників. Всі  складові ,що бралися за основу моделі генія ХХІ століття –вплив особи на зміну суспільних уявлень, сила інтелекту, досягнення та культурна спадщина – у Марчука рівновеликі.Задум створити музей у школі виник уже давно,однак втілено в життя його було тільки у 2010 році.              Так ,наш музей молодий,але доволі популярний. Гості до нас приїжджають часто,і екскурсоводам роботи вистачає. Цей музей вабить  красою і неповторністю картин,їхньою філософською наповнюваністю,можливістю долучитися до  справжнього мистецтва. Дуже велике значення має музей і для розвитку учнів нашої школи. В першу чергу, великий вплив на учнів дає можливість спілкування з особистістю видатного митця. Він по - справжньому любить дітей , підтримує нашу школу ,запрошує їх до себе . Два рази в рік учні мають можливість поїхати в  гості до художника :влітку до Канева,де Іван Марчук має дачу по сусідству із Чернечою горою, а взимку до Києва,де проживає видатний митець. Завдяки Івану Марчуку  учні нашої школи мають можливість зустрічатися із справжніми знаменитостями, адже разом із художником до нас не раз приїжджають люди,відомі не тільки в Україні ,але й у всьому світі .Не раз бував у нашому селі Дмитро Павличко , колишній міністр культури,згодом дипломат Ігор Ліховий ,відомі художники,як наприклад ,художник з Тернополя Євген Удін. На саме відкриття музею у школі  було яблуку ніде впасти:представники  обласної адміністрації,начальник відділу культури області пан Ігор Шаргей , представники обласного відділу освіти…Звичайно,це вселяє гордість в серця наших учнів .Їм є на кого рівнятися. Особливо великий вплив має цей музей на наших екскурсоводів (їх у нас -8),адже вони постійно спілкуються і з самим художником, і з його творчістю:не можна розповісти про творчість митця ,не розуміючи її. Саме тому  у школі є ще  і художньо –краєзнавчий гурток,метою якого є вивчення особливостей образотворчого мистецтва взагалі ,розвитку його на Тернопіллі зокрема і внеску у нього праці Івана Марчука безпосередньо. Діти  вчаться описувати картини,намагаються розгадати таємниці «голосу душі» митця ,передати свої думки про те ,що вони бачать. В музеї вже є цілі  збірки  учнівських робіт – описів картин,робіт – роздумів над ними ,віршів з приводу побаченого . Та й не дивно. Якщо Олег Гончаренко написав 470 віршів до картин І.Марчука і видав цілу книгу з цими віршами,якщо Ліна Костенко  та Ольга Богомолець оформили книгу «Гіацинтове сонце»  прекрасними картинами  художника ,то нашим дітям, які так гордяться знаменитим земляком , звичайно хочеться  рівнятися на видатних  поетів і прозаїків і брати з них приклад. Активно працює в школі рада музею,плануючи нові цікаві справи. Минулого року (2011)Іванові Марчукові виповнилося 75 років. Цей ювілей  було вирішено провести урочисто,тим більше ,що міністерство культури запропонувало в честь такої дати центральну вулицю в селі переіменувати, присвоївши їй ім я Івана Марчука. Раді музею довелося таки добре попрацювати над сценарієм під назвою «Дорога додому»(так називається один із монотематичних  альбомів художника),в якому показали складні життєві шляхи Марчука і  його постійну ностальгію та безмежну любов і до великої, і до малої батьківщини. І  знову повний зал знаменитих людей ,знову  зустрічі із представниками преси. Саме в цей день ще один наш знаменитий земляк Богдан Мельничук написав прекрасний вірш з приводу побаченого. А  минулої зими за участю учнів нашої школи в Центральній районній бібліотеці був проведений цікавий захід «Різдвяні зустрічі з Іваном Марчуком».